ІНТЕрв'ю
CreativeMornings


як Анна Мазур та Ірина Прокоф'єва втілюють міжнародний формат в Україні і популяризують наші міста на світовій арені


як вийшло, що СreativeMornings в Україні стались?

Іра: чому, крім наших 100500 напрямків, ми стали займатись цим? 31 грудня 2015 року Аня написала мені, що знайшла прикольний проект. на сайті "теорії і практики" була підбірка найкращих форматів освітніх заходів і там був СreativeMornings московський. і Аня пише - дивись, який чудовий проект, ти не хочеш підтримати мою ідею податись? я кажу - звичайно, в нас же "забагато вільного часу", треба подаватись однозначно. і ми записали собі в план на наступний рік, в 2016 ми почали готувати заявку. мені здається, що треба починати спати, а не робити проекти, але...

Аня: я на той час працювала і була за кордоном протягом 3 місяців. не знала, як далі складеться професійне життя? чи стану повертатись. особисто не могла втілити проект в Україні, тому мені потрібно було замотивувати когось, хто точно це буде робити. 31 грудня - це був посил. заявка подачі була досить насиченою? і основним моментом було відео - це перевірочний момент. він відображає, як ти потім будеш доносити якість ініціативи. це досить суттєвий критерій відбору. вже 27 січня ми знімали ролик з повним сценарієм, з людьми, які представляють креативну спільноту Києва

Іра: ми подались весною

Аня: ініціатива волонтерська. обробка та підготовка заявки зайняла більше, ніж наш перший ентузіазм все організувати

Іра: в липні я підписала з ними ліцензію. у вересні ми вже провели перший захід

проект запроваджується, як франшиза?

Іра: так. це city based ініціатива, тобто лише міське представництво. його має представляти юридично лише одна особа - не організація, не компанія. CreativeMornings надають всі права, доступи до адміністративної частини, бренд-матеріали, внутрішні ресурси і комунікації


а розкажіть про сам формат CreativeMornings - що це?

Іра: цю ініціативу придумала жіночка Тіна в Нью-Йорку. сама вона дизайнерка зі Швейцарії. Тіна подивилась, що є багато конференцій і заходів в Нью-Йорку, але всі переважно платні або з обмеженим входом, розраховані на конкретну аудиторію і всі проходять увечері після роботи. і вона подумала - чому б не зробити навпаки. формат, коли захід відкритий для всіх: нема ніяких обмежень ні за професією, ні за віком, ні за статтю, і вони проходитимуть рано вранці та стануть місцем зустрічі людей, які вважають себе творчими. вона, власне, просувала філософію, якою ми і загорілись - кожен є творчим. деякі представництва по світу відвідують люди, пов'язані з творчою індустрією, але здебільшого це абсолютно різноманітна аудиторія - іноді діти, іноді люди похилого віку. і вік організаторів цікавий - ми можемо себе назвати молодими представниками спільноти, а з організаторів багато є людей, у кого свій бізнес, їм 50+ і вони пропагують цю ідею, що кожен є креативним. CreativeMornings - це ранкова безкоштовна кава зі сніданком, 20-30хв виступу спікера, далі - неформальне спілкування. тема виступів - спільна для всіх представництв і змінюється щомісяця. більше 180 міст по всьому світу залучені до ініціативи. в цьому місяці, наприклад, тема - обдарованість/геніальність. всі заходи по світу про це, але адаптовані і висвітлені з того боку, який хочеться розкрити. відео заходів публікуються онлайн. за хештегами можна відстежувати, що відбувається на дану тему по світу, з яких сторін на неї дивляться. мета - розвивати творчу спільноту міста. умова - спікери мають бути саме з міста осередку CreativeMornings. ми, наприклад, не можемо львів'янина запросити. і оскільки це міжнародна спільнота, ти презентуєш своє місто на весь світ, на глобальне ком'юніті

Аня: ініціатива, яку розпочала Тіна, існує з 2008 року. коли ми побачили її тоді, 31 грудня, я пам'ятаю - було 134 міста на мапі CreativeMornings. і ти дивишся на неї, а відмічені точки представництв дугою обходять Україну. для мене це було здивування. ми розуміли, що формат не є унікальним для Києва, в місті є схожі проекти. але нам було дивно, що така міжнародна ініціатива, яка розвиває креативну спільноту, одночасно репрезентуючи країни на міжнародному рівні - не має України у складі. це було одним із сильних мотиваторів. формат нам цікавий і зрозумілий, хочеться розвивати вільну, творчу, просту спільноту. не пафос, а щоб всі могли прийти, познайомитись, поспілкуватись, посміятись, задати питання. і при цьому, щоб це був внесок в Україну на міжанродному плані. наразі вже є осередки у Львові та Одесі. в нас за це гордість, що формат прижився і почав розвиватись. але так - ми були перші, і круто, що Київ був першим, хоча ми з Ірою не киянки

Іра: нам ще досить цікаво стало, бо не було заходів, які б ми робили поступово і довго. мій проектний менеджмент - це півроку чи місяць готувати. ти вкладаєш, готуєш і фінал є. а тут наче і простий формат, не треба багато чого логістично робити, але при тому це щомісячно. ми можемо поліпшувати, адаптувати. вочевидь, бачимо різницю з першого нашого івенту. для мене професійно цікаво - поступове покращення, one step in a time. це дуже дисциплінує. і за 8 заходів я бачу, як набувають міцності і сили наші події

а цим тяглість не відчуваєте?

Іра: ми називаємо це - викликом. CreativeMornings - формат, де ми дозволяємо собі експериментувати і робити інакше те, що ми не можемо дозволити собі у проектах професійної сфери. тут є повна свобода для творчості. для нас це спосіб вимістити всі ідеї. я кажу волонтерам: якщо у вас є бажання взяти на себе комунікації і творити там всі свої шалені вигадки - будь ласка, я вам готова дати всі доступи, канали, стандарти - ідіть і творіть

а хто в команді? вас ніхто не контролює?

Аня: в нас family dream team - це ми і наші чоловіки
Іра: є ми з Анєю - хост і кохост, я ще задіяна в комунікаціі із головним офісом в Нью-Йорку. наші чоловіки допомагають менеджити захід і вирішують технічні питання.
ще в нас є волонтери - допомагають з реєстрацією гостей, піключити, розвісити, зустріти людей. хтось на постійній основі долучається, хтось допомагає когось знайти, хтось - ідеями, айсбрейкерів, наприклад. ми щоразу покращуємо заходи і виходить, що все більше завдань. це простір для творчості і розвитку, нас ніхто не контролює, але є бадді (buddy) з Маямі, з яким можна порадитись

як ви працюєте над отриманою на місяць темою?

Аня: коли ми читаємо її - розуміємо прямолінійну філософію, і це те, що нам не хочеться робити. ми шукаємо внутрішнє. наприклад, тема "магія" - точно ти не подумаєш про журналістику і створення якихось проектів, ти думаєш про магів чи фокусників - так нам не дуже цікаво. ми дивимось, як з точки зору магії розкрити більш звичні речі. з теми "фантазії" ми виокремили комунікацію соціально важливих меседжів, як використовувати креативні підходи для вирішення суспільних проблем. це наша зарядка для мізків - знайти ракурс подачі, який спочатку скрито з поля зору

цікавіше організовувати чи брати участь?

Іра: цікаво все, починаючи з невидимої частини підготовки
Аня: найцікавіше, що нічого не було - і от сталось. коли розумієш, що ти це створив - приємно. поява саме київського осередку стала причиною, щоб інші міста повірили в ідею і стали реалізовувати. до речі, нам стало легше, що з'явилась приємна конкуренція зі Львовом і Одесою. їх поява мотивує краще робити, рости
Іра: не відчуваємо себе, як один в полі воїн. моя колега по роботі відкрила CreativeMornings в Мінську

є у вас критерії вимірювання успішності заходу?

Іра: цифрою не поміряти те, що на рівні відчуттів - атмосфера склалась чи ні, спікер зайшов чи ні, люди відкриті і готові сприймати нове, спілкуватись чи навпаки закриті, і тому інша динаміка обговорення. тут відсутній кількісний покажчик. в Москві роблять заходи на 200-300 людей - це масштаб і реноме. в нас - камерні, домашні - на 50 людей. ми обмежуємося кількістю, щоб затишок зберігався. коли небагато людей, то в них з'являється прямий неформальний контакт зі спікером, що зазвичай важко отримати на конференції

а як тоді впливати на покращення? виходить на аудиторію не можете, бо берете всіх, тільки якістю спікера, яка теж визначається відчуттями?
Аня: організаційним моментом. ми весь час намагаємось працювати над тим, щоб створити атмосферу. від печеньок до поліграфії, ідеї активностей. після останнього заходу я сіла і написала собі, як я можу покращити нетворкінг-частину, як зробити, щоб люди більше спілкувались одне з одним. можливо, нам варто перейменувати першу частину з реєстрації на спілкування чи знайомство. і такі маленькі поліпшення кожного разу спонукають людей прокидатись і приходити

Іра: в нас є цілий список ідей, що можна зробити на заході, не торкаючись 20хв лекції. створюємо додатковий клей, який би поєднував людей. питання лише в часі - ми це будемо реалізовувати поступово

Аня: навчаємось від інших осередків. хтось придумав - ділиться. з викладених фотозвітів придуманого у Гватемалі чи Пекіні занотовую, що цікаво запозичити

Іра: у Куала-Лумпур роблять заходи повністю zero waist (нульові відходи). вони поширюють - рєбяткі, дивіться, може, ви захочете
приналежність до міжнародного проекту - з одного боку, ви можете користуватись всіма інструментами, спільними матеріалами, але одночасно ви цим і звужені?

Іра: насправді, при бажанні ми можемо зробити відмінне. це називають CreativeMornings special events, деякі представництва роблять. питання в бажанні і ресурсах. дехто робить CreativeMornings party, які проходять на вихідних. відвідувачі збираються не на лекцію, а просто цікавим чином побути разом. хтось проводить додаткові лекції. хтось робить події, де збираються люди, обговорюють, хто що робить, хто кого шукає: партнерів, ресурси. мінімум за форматом - один захід раз на місяць ранком у п'ятницю, де 20-хвилинна лекція, а все інше залежить від нас. особливість цієї спільноти - це якраз свобода

тобто, і свобода, і підтримка?

Аня: так, ідея була в міжнародності. як Києва може не бути на мапі CreativeMornings? в нас є досвід, проект вкладається у наші цінності, як не зробити? є ініціативи, які ми робимо на теренах України і поширюємо назовні, а тут навпаки повідомляємо світу про себе. є маніфест CreativeMornings, Іра переклала українською, щоб міжнародна спільнота відчувала, що ми є. це про те, як ми себе транслюємо назовні. можливітсь для іноземця побачити, що Україна є на мапі і є наша мова. крім щомісячних заходів, велика частина нашої роботи - це імідж України за кордон

а є особливість українських реалій, яка впливає на проведення заходів?


Аня: не активна комунікація - це те, що нас відрізняє. люди прийшли, сіли, в телефони дивляться, чекаючи на спікера. а просто підійти, познайомитись - важко
Іра: а спілкування, фактично, головний сенс того, що відбувається на заході. і навіть, коли ми створюємо привід, роздаючи бейджі, взаємодіячи, реакція людей - від мене щось хочуть, щось треба робити, відповідати
Аня: це для нас задача. як з такою культурною особливістю зробити спільноту більш відкритою, щоб люди насправді комунікували
для вас особисто, про що цей проект?

Іра: для мене це вихід додаткової творчої складової, свобода дій, цікавий формат, приналежність до спільноти, але по-своєму можеш все робити. мені хочеться створювати затишне комьюніті - щоб люди приходили, як до себе додому, і відчували, що їм тут комфортно, розслаблено, весело, легко знаходили одне одного і домовлялись про спільні ініціативи
Аня: для мене теж - додаткова креативність. так склалось, що моя діяльність пов'язана з бізнесовою комунікацією, залишаючи менш простору для творчості. це використання професійного досвіду в організації, але потрапляння у творчу частину себе, яку ти не сильно маєш час і можливість випускати назовні

відвідувачі - це люди з творчої індустрії, які приходять побути в колі своїх чи це різноманіття професій із бажанням відчути творчу спільноту?

Іра: мені, здається, більше друге. спроба позбутись соціального клейма, що ти, наприклад, тільки бухгалтер. це простір, де вони можуть дозволити собі відчути інші складові
Аня: в Нью-Йорку організатор - дизайнер, тому певно і спільнота більш дизайнерська. коли ми з боку-пріпьоку, не маючи прямого доступу до креативної індустрії, але цікавимось - то притягуємо таких людей
Іра: настає момент на заході, коли я кажу, що всі є творчими і кретивними. у половини шок - що правда? і я теж? і вони дивляться з такою надією - мене теж назвали творчим!
ініціація?

Іра: так, це відчувається, коли у ввідній частині я проголошую і називаю людей творчими, в іх очах читається - нарешті, мене визнали таким

але теми, які проголошуються щомісяця - вони не про творчість, це загальнолюдські важливі теми

Аня: це, бачиш, і для спікера можливість - розказати те, про що вони хочуть випустити. коли ми обговорюємо із лекторами виступ, пропонуємо розповісти саме те, чим їм було б цікаво поділитись, і для них це часто шок - як це немає чогось конкретного, що від мене хочуть? коли ти дозволяєш собі проявити ту частину себе, якою зазвичай не користуєшся, це і є в нашому розумінні - творчість

дякую вам за впровадження шик ініціативи в Києві. а які ви порадите книги?

Іра: "Дата Туташхіа" Чабуа Аміреджібі - грузинська версія Робін Гуда, з глибокими моментами, що є добро і зло. чи цінують люди, коли для них роблять благо, чи є альтруізм цінним. ще "Квіти для Елджернона" Деніела Кіза
Аня: "Атлант, що розправив плечі" Айн Ренд, "7 навичок високоефективних людей" Стівен Кові, праці Еріха Фромма

фільми є у вас час дивитись?

Іра: люблю ті, де здається, що мозок викрутили і на місце не поставили. "Початок" Нолана, і в принципі Нолана. Лінча раджу, в першу чергу, як культурологічний феномен
Аня: мені цікава документалістика, з останніх "Люм'єри!". "Марко Поло" Кевіна Коннора - історія Китаю, Монголії, на яких я не сильно розуміюсь

Сайт проекту - https://creativemornings.com/cities/ky
Made on
Tilda